Розвиток мовлення дітей неможливо визначити в певних рамках, у кожної дитини все відбувається по-своєму, але зазвичай – у віці 16-20 місяців. Від мовлення залежить психологічний, соціальний і фізичний розвиток дитини, а також пам’ять та інші пізнавальні психічні процеси, необхідні для повноцінного зростання маленької людини. До 4-х років за нормального розвитку, дитина повинна говорити і будувати речення, як доросла людина.
Якщо говорити про затримку мовлення, то вона може виникнути через те, що у дитини не з’являється потреба вчитися говорити. Тобто її розуміють за рухами, жестами, передбачають чи вгадують усі бажання або просто не спілкуються, нічого не пояснюють. Також може виникнути на фоні загального ослаблення організму дитини, через різноманітні порушення внутрішньоутробного розвитку, складні пологи, хвороби. Ще однією причиною може бути порушення слуху.
Коли слід звернутися за допомогою
Батькам слід звернутися до дитячого психолога, невролога чи логопеда, якщо помітили у дитини наступне:
- у віці до 8-ми місяців дитина не вимовляє ніяких звуків, або звуки не схожі на людські «а», «м» тощо;
- якщо в 10-14 місяців дитина не реагує на звернення до неї, не відгукується на ім’я і не кличе до себе батьків плачем;
- у 14-18 місяців не показує на малюнку названий предмет або іграшку;
- у 18-24 місяці не виконує прості прохання, наприклад принести конкретний предмет;
- у 2-3 роки не вимовляє слів і не складає їх у фразу, а в 3-4 роки не говорить реченнями.
На що звертати увагу
У будь-якому випадку, коли мовлення дитини у 2 роки 6 місяців – 3 роки значно відстає від норми, слід звернутися до фахівців та перевірити:
- стан слуху (в отоларинголога);
- стан іннервації артикуляційного апарату та відсутність органічного ураження мовленнєвих центрів кори головного мозку (в невропатолога і логопеда);
- стан інтелекту (у дефектолога та дитячого психолога).
З дітьми потрібно обов’язково говорити, пояснювати, але теж в міру. Буває так, що мама «працює» в режимі радіо – тобто не припиняє говорити ані на хвилину. Від такого мовленнєвого потоку вона втомлюється сама і завдає шкоди дитині. Адже діти докладають чимало зусиль, щоб засвоїти фразу, речення, за допомогою яких ми спілкуємось, даємо їм вказівки, вчимо чогось.
Коли потік фраз нескінченний, дитина звикає до шумової завіси і просто не реагує, не слухає і не сприймає потоку мовлення. Для того, щоб цього не сталося, треба давати дитині побути наодинці, займатися своїми справами, повчитися чогось самостійно.
Також не слід дозволяти дитині довго смоктати соску, пустушку. Не годувати тривало пюреподібною їжею. У раціоні дитини обов’язково мають бути страви, над якими треба попрацювати маленькими щелепами. Такими є бублики, яблука.
Крім того, розвиток мовлення дитини пов’язаний з тактильними відчуттями в пальчиках. Тренуючи їх, можна пропонувати дитині ігри з пластиліном, мозаїкою, малювання пальчиками, перебирання круп, “ігри-шнурівки”, “втулки” тощо.
